Якщо дитина за кордоном – це не позбавляє суд права вирішувати спір про місце її проживання
Чи є проживання дитини за кордоном підставою для відмови у задоволенні позову про визначення її місця проживання – з батьком чи матір’ю? Якщо коротко – ні. Чому? Детальніше – від адвоката компанії ДІАМАНТ-КОНСАЛТ з міста Одеса.
З цього приводу 11 лютого 2023 року Верховний Суд України ухвалив Постанову у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22), з якою можна ознайомитись за посиланням.
Роз’яснення зазначеної постанови опублікувала Судово-юридична газета.
Зокрема, пише видання, Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що факт проживання дитини за кордоном не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання. Причому незалежно від того, вивезена дитина за кордон до звернення до суду з позовом про визначення місця її проживання чи після.
Повернення дитини в Україну також не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання дитини. Так само проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним із батьків в Україні.
Читайте також: ПРАВИЛА СПАДКУВАННЯ: ЯКІ ЗМІНИ ЧИ ПОТРІБЕН ЗАПОВІТ
Такі висновки зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики, у справі за позовом батька про визначення місця проживання дитини разом із ним.
Історія питання
У вересні 2019 року до суду з позовом звернувся батько дитини. Він посилався на те, що малолітній син після розлучення батька й матері залишився проживати з матір’ю та її родиною.
Водночас на момент звернення до суду син залишився проживати з родиною матері (прабабусею). Через те, що мати виїхала за кордон та постійно проживає за межами України.
Оскільки відповідачка, йшлося у позові, належним чином не займається вихованням сина та проживає за межами України, у найкращих інтересах дитини буде визначити її місце проживання разом із батьком.
Читайте також: В УКРАЇНІ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ УСИНОВЛЕНЬ: ЯК УСИНОВИТИ ДИТИНУ
Надалі після виїзду малолітнього сина в серпні 2021 року до матері (до Королівства Іспанія) відповідачка не повернула дитину назад до України.
Суд першої інстанції задовольнив позов батька. Врахувавши висновок органу опіки та піклування, суд вважав, що визначення місця проживання сина разом із батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Скасовуючи це рішення та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд взяв до уваги, що син постійно проживав з матір’ю та її родиною до серпня 2021 року. У тій родині для дитини склалися необхідні соціально-побутові умови, сталі соціальні зв’язки. Натомість із батьком син спілкувалася періодично, і, за словами дитини, наданими органу опіки та піклування, син виявив бажання тільки бачитись із батьком і проводити з ним вільний час, а проживати – разом із бабусею (станом на момент підготовки висновку органом опіки та піклування).
ОП КЦС ВС погодилася з висновками апеляційного суду про те, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з батьком. З огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами і бажаннями її батьків, а також що в умовах воєнного стану в Україні, дитині безпечніше залишатися з матір’ю в Королівстві Іспанія.
Читайте також: ЧИ МОЖНА РОЗЛУЧИТИСЯ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУНОК «ДІЯ»
Разом із тим у цій справі ОП КЦС ВС у зв’язку з наявністю різних правових висновків суду касаційної інстанції вирішувала правове питання щодо можливості розгляду судом держави постійного місця проживання спору про визначення місця проживання дитини в разі, якщо вона перебуває за кордоном.
ОП КЦС ВС зазначила, що згідно зі ст. 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (далі – Гаазька конвенція 1980 року) після одержання повідомлення про незаконне переміщення або утримування дитини відповідно до ст. 3 судові або адміністративні органи Договірної держави, на територію якої була переміщена дитина або на території якої вона утримується, не будуть вирішувати по суті питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернена відповідно до цієї Конвенції або поки заява не подана згідно з цією Конвенцією протягом розумного періоду часу після одержання повідомлення.
Вказана норма обмежує юрисдикцію виключно органів держави, на територію якої дитину переміщено, а не держави, з якої дитину було переміщено.
Читайте також: НАВІЩО ДЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ АДВОКАТ
Згідно зі ст. 19 Гаазької конвенції 1980 року жодне рішення, прийняте відповідно до цієї Конвенції, щодо повернення дитини, не розглядається як встановлення обставин будь-якого питання про піклування.
Водночас чинним законодавством України не передбачено імперативної умови про те, що перебування дитини за межами України є підставою для відмови в задоволенні позову про визначення місця її проживання лише з цієї підстави, про що йшлося в касаційній скарзі з посиланням на інше рішення КЦС ВС.
Крім того, зважаючи на положення міжнародних договорів щодо збереження юрисдикції судів України в питаннях батьківської відповідальності, очевидною є можливість вирішення справи про визначення місця проживання дитини саме національними судами.
Таким чином, сама по собі обставина проживання дитини за кордоном (незалежно від того, вивезена дитина за кордон до звернення до суду з позовом про визначення місця її проживання чи після) не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання.
Читайте також: ЯК ЗА КОРДОНОМ ОТРИМАТИ АКТ ПРО ЦИВІЛЬНИЙ СТАН
Проживання дитини за кордоном, йдеться у Постанові Верховного Суду, не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним із батьків в Україні, а факт повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини.
Якщо маєте питання чи проблеми, пов’язані з оформленням спадщини, бронюванням військовозобов’язаних, соціальним захистом військових та їх родин, сплатою аліментів, розлученням, мобілізацією, звільненням з військової служби, проходженням МСЕК і ВЛК, комунікацією з ТЦК та СП під час мобілізації та в її процесі – у всіх цих випадках вам допоможе розібратися й захистити свої права адвокат компанії ДІАМАНТ-КОНСАЛТ.
Тож звертайтеся за консультацією:
м. Одеса вул. Академіка Корольова, 56а
або за номером телефону: +38(067) 113-00-73
і через соціальні мережі у Facebook чи Instagram
Професійний підхід гарантуємо