ПРАВИЛА СПАДКУВАННЯ: ЯКІ ЗМІНИ ЧИ ПОТРІБЕН ЗАПОВІТ
Яким є наразі законодавство про спадщину та які зміни були ухвалені законодавцями в 2023 році, що пов’язані із оформленням спадщини. Детальніше – від адвоката компанії ДІАМАНТ-КОНСАЛТ в місті Одеса.
Питання спадкування в Україні головним чином регулює Цивільний кодекс України. У ньому міститься порядок та інструменти набуття спадщини. Ним визначається осіб спадкоємців, види спадкування та оформлення спадщини.
Читайте також: ЧИ МОЖНА РОЗЛУЧИТИСЯ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУНОК «ДІЯ»
Крім того, певні норми щодо права спадкування є у Сімейному кодексі. Наприклад, особливості спадкування для подружжя.
30 січня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини». Документ регулює процедуру відкриття, прийняття спадщини на територіях бойових дій – простіше кажучи – дає можливість оформлювати спадщину у нотаріусів на підконтрольній Україні території.
Трохи термінології
Спадкування — це перехід прав та обовʼязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
Спадкодавець – це фізична особа, права та обов’язки якої після смерті переходять до інших осіб.
Спадкоємці – це особи, що набувають право на спадщину.
Спадкування може здійснюватися як за заповітом, так і за законом. Спадкування за заповітом можливе в тому разі, коли спадкодавець ще до своєї смерті уклав заповіт. І він вступає в силу на день смерті спадкодавця – тобто тоді настає момент відкриття спадщини.
Якщо заповіту немає, то Цивільним кодексом прописана процедура спадкування за законом. Вона встановлює черги спадкоємців для прийняття спадщини.
Читайте також: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ: ЯКІ ЗМІНИ ЧЕКАЮТЬ НА ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ
Законодавство України встановлює п’ять черг спадкоємців. Черги залежать від ступеня спорідненості зі спадкодавцем.
Кожна наступна черга спадкоємців згідно із законом отримує право на спадкування, якщо відсутні спадкоємці попередньої черги, якщо їх усунуто від права на спадкування або якщо вони не прийняли чи відмовилися від прийняття спадщини.
Які черги спадкування визначено законодавством:
перша: діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки;
друга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як із боку батька, так і з боку матері;
третя: рідні дядько та тітка спадкодавця;
четверта: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
п’ята: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Якщо спадкодавець склав заповіт, то право на спадкування одержить той, хто вказаний у заповіті, і в такому разі черговість споріднення не грає ніякої ролі.
Адже кожна людина має право взагалі передати майно у спадок не родичам.
Спадкодавець у заповіті може розпорядитися своїм майном на власний розсуд, у тому числі й виключивши зі спадкоємців усіх своїх родичів. Він має право й може заповісти своє майно або його частину людині, з якою зовсім не перебуває в родинних відносинах. Це його (спадкодавця) воля та право.
Читайте також: ХТО І ЯК З УКРАЇНСЬКИХ ЧОЛОВІКІВ МОЖЕ ЗАКОННО ПЕРЕТИНАТИ КОРДОН
Але й тут є виняток. Мова йде про так звану обов’язкову частку. ЇЇ мають право отримати незалежно від змісту заповіту спадкодавця непрацездатні члени його сімʼї.
До них належать: малолітні та неповнолітні діти; повнолітні діти, дружина (чоловік), батьки померлого, якщо вони є особами з інвалідністю 1–3 групи; дружина (чоловік), батьки, якщо вони є пенсіонерами за віком.
Ці категорії згідно із законом спадкують половину від частки, яка належала б їм у разі відсутності заповіту.
Але й заповіт по суті не є гарантією одержання в спадщину вказаного в ньому майна вказаним у заповіті спадкоємцем чи спадкоємцями. Адже за наявності підстав заповіт можна оскаржити в суді. Підставою може бути обґрунтоване заперечення, що заповіт є справжнім волевиявленням спадкодавця або відсутність у ньому спадкоємців обов’язкової частки.
Читайте також: ЯК ОДЕРЖАТИ СЕРТИФІКАТ ЗА ЗНИЩЕНЕ ЖИТЛО ТА ОБМІНЯТИ ЙОГО НА НОВЕ ЖИТЛО У «ДІЇ»
Але навіть попри це юристи вважають, що краще оформити заповіт, ніж не оформити.
І все ж вважається, що оформлення заповіту – краще, ніж його відсутність. Навіть у тому разі, коли спадкодавець не хоче, щоб навіть частина його майна дісталася якомусь «проблемному» родичеві. Усе це можна прописати в заповіті. Проте якщо цей родич може претендувати на обов’язкову частку, то за ним все одно залишається право оскаржувати заповіт спадкодавця у суді.
Проте законодавець передбачив можливість спадкодавця позбавити спадщини потенційних спадкоємців
Стаття 1224 Цивільного Кодексу України містить цілий перелік підстав, коли право на спадкування у певних осіб не виникає. Фактично вони усуваються від права на спадкування як за заповітом, так і за законом.
Найбільш поширена підстава для звернення з позовом до суду про усунення спадкоємця від спадщини є ухилення такої особи від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік чи тяжку хворобу або інвалідність був у безпорадному стані.
Такий факт встановлюється судом за заявою заінтересованої особи або інших спадкоємців.
Читайте також: ДЛЯ ЯКИХ СОЦВИПЛАТ ПОВЕРНУТЬ ІНДЕКСАЦІЮ
Борги – теж спадщина
Відповідно до ст. 1218 Цивільного Кодексу України до спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Але важливо пам’ятати, що Цивільний Кодекс містить цілу низку виключень із цього правила.
У ст. 1219 йдеться, що не входять до складу спадщини:
- особисті немайнові права;
- право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
- право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
- права та обов’язки особи, як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Сплачувати борги за кредитами померлого родича повинні спадкоємці першої черги – чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, діти, а також його батьки, або ті особи, які вказані в заповіті. Так пише закон.
Якщо боржник за життя був одружений – дружина виплачує кредит померлого чоловіка або навпаки.
Якщо подружжя перебувало в розлученні – зобов’язання не переходять на колишнього чоловіка або дружину.
Якщо боржник не був одружений і у нього немає дітей – позику доводиться повертати його батькам.
Читайте також: РИНОК ЗЕМЛІ ВІДКРИВСЯ ДЛЯ ЮРОСІБ: ЯК ВІН ПРАЦЮВАТИМЕ
До речі, борги, які отримані у спадок, неможливо потім оскаржити в суді. Але якщо ці борги надто великі і їх не покриває вартість успадкованого майна та сума успадкованих грошей, то таку спадщину можна не приймати і в такому разі вона отримає статус відумерлої.
І взагалі якщо у спадкодавця (не тільки якщо він боржник) не буде спадкоємців, то законодавством права на його спадщину передається територіальній громаді, яка в разі боргу отримує і права на нерухомість чи автомобіль, і обов’язок сплатити борг померлого. Такий порядок дій визначає ч. 1 ст. 1277 Цивільного Кодексу.
Якщо маєте питання чи проблеми, пов’язані з оформленням спадщини, бронюванням військовозобов’язаних, соціальним захистом військових та їх родин, сплатою аліментів, розлученням, мобілізацією, звільненням з військової служби, проходженням МСЕК і ВЛК, комунікацією з ТЦК та СП під час мобілізації та в її процесі – у всіх цих випадках вам допоможе розібратися й захистити свої права адвокат компанії ДІАМАНТ-КОНСАЛТ.
Тож звертайтеся за консультацією:
м. Одеса вул. Академіка Корольова, 56а
або за номером телефону: +38(067) 113-00-73
і через соціальні мережі у Facebook чи Instagram
Професійний підхід гарантуємо