Будь-який дієздатний громадянин може залишити за заповітом все своє майно чи його частину одній або кільком особам, які як входять, так і не входять до кола спадкоємців за законом, а також окремим організаціям чи державі.
Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Законодавець надає громадянину право призначити спадкоємців особисто шляхом складання заповіту. Будь-який дієздатний громадянин може залишити за заповітом все своє майно чи його частину одній або кільком особам, які як входять, так і не входять до кола спадкоємців за законом, а також окремим організаціям чи державі.
Заповідач є вільним у виборі спадкоємців – може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом та передати своє майно не лише родичам, а й зовсім чужим людям, які не є членами родини. Спадкоємцями може бути одна або декілька осіб.
Отже, відповідно до статті 1233 ЦК України, – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Про складення заповіту заповідач може сповістити своїх спадкоємців чи інших зацікавлених осіб, а може й не знайомити їх зі своєю останньою волею, що ніяк не впливає на дійсність заповіту.
Згідно із статтею 1254 ЦК України заповідач має право в будь-який момент змінити, скасувати або скласти новий заповіт. Змінювати заповіт можна безліч разів і кожний новий заповіт скасовує попередній. Кожен новий варіант заповіту потребує нотаріального посвідчення. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
Скасування заповіту є особистим правом заповідача і вчинення такої дії через представника неприпустиме ( ст. 1254 ЦК України).
За правилом, встановленим ст. 57 Закону України «Про нотаріат», нотаріус, завідуючий державним нотаріальним архівом, посадова особа органу місцевого самоврядування при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається в державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, в державному нотаріальному архіві чи у виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування, та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і забезпечують державну реєстрацію нового заповіту, змін до заповіту, скасування заповіту у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.
Скасування заповіту проводиться у порядку, встановленому ЦК України для посвідчення заповіту, як це передбачене ч. 7 ст. 1254 ЦК України, а відповідно така дія можлива за умови додержання загальних вимог до форми заповіту, які встановлені ст. 1247 ЦК України.
Загальні вимоги до форми заповіту
1. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (у разі, якщо особа не може підписати документ, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України, а саме: якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа; підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє);
3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України.
4. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати текст, посвідчення заповіту або його скасування має відбуватися при свідках (абз. 3 ч. 2 ст. 1248 ЦК України), при цьому у випадках, встановлених абз. 3 ч. 2 ст. 1248 ЦК України і ст. 1252 ЦК України, передбачається присутність не менш як двох свідків; свідки повинні прочитати документ вголос та поставити свої підписи на ньому, до тексту документа заносяться відомості про особу свідків (частини 5, 6 ст. 1253 ЦК України).
Згідно ст. 1257 ЦК заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Отже, скасування заповіту може реєструватися як на підставі нового заповіту, так і на підставі заяви про скасування заповіту. Відомості про скасування заповіту, незалежно від того, здійснене воно у формі нового заповіту або шляхом подання заяви про скасування заповіту, підлягають внесенню нотаріусом до Спадкового реєстру.
Якщо маєте питання щодо проходження ВЛК військовозобов’язаними, надання відстрочки від мобілізації, надання відпустки військовим, оформлення спадщини, опікунства і піклування, усиновлення, повернення на військову службу після СЗЧ, загалом з мобілізації до війська чи зі звільнення з військової служби, проходження МСЕК і ВЛК, щодо комунікації з ТЦК та СП під час мобілізації та в її процесі, бронюванням військовозобов’язаних, соціального захисту військових та їх родин; чи проблеми із вступом до вищого навчального закладу; а також питання, які пов’язані з нарахуванням та отриманням соціальних виплат, пенсії, сплатою аліментів, розлученням – у всіх цих випадках вам допоможе розібратися й захистити свої права адвокат компанії ДІАМАНТ-КОНСАЛТ.
2 Грудня, 2025